Людмила Олександрівна Филипович народилася 7 серпня 1956 року в місті Чернівці. У 1973 році вступила на історичний факультет Чернівецького державного університету, а в 1979 році закінчила Омський державний університет. У 1983–1988 роках навчалася в аспірантурі Інституту філософії НАН України, де в 1989 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Філософський аналіз православно-богословської концепції моральних якостей людини». У 1996–1999 роках проходила докторантуру в тому ж інституті, а в 2000 році захистила докторську дисертацію за спеціальністю «Релігієзнавство» на тему «Етнологія релігії: традиція вітчизняного осмислення і теоретичне вирішення проблем співвідношення релігії та етносу».
З 1979–1983 років працювала інспектором Президії АН УРСР. З 1988 року викладала на кафедрі релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (старший викладач, доцент, професор до 2004 року). З 1992 року — науковий співробітник Інституту філософії НАН України, з 1999 — провідний науковий співробітник, з 2003 — завідувач відділу історії релігії та практичного релігієзнавства, а з 2016 — завідувач відділу філософії та історії релігії. Викладає в численних університетах.
Людмила Филипович є авторкою близько 300 наукових праць, серед яких монографії: «Етнологія релігії: теоретичні проблеми, вітчизняна традиція осмислення» (2000), «Нові релігійні течії в Україні. Огляд, документи, переклади» (2001, співавторство), «Культура релігійного життя. Вибрані праці» (2011). Також опублікувала статті, рецензії та навчальні посібники, зокрема «Історія та практика державно-церковних відносин» (2019, 2021), «Свобода релігії: світовий та український виміри» (2019, 2021).